1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
2 Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
3 Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
4 Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
5 Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
6 уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...
10 Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...
11 Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
12 Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
13 Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
14 Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
16 Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...
Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...
Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!
Аудио-Библия *
Ваш браузер не поддерживает audio элемент
* —
об авторских правах
Авторские права на русскую аудиоверсию Библии принадлежат Лапкину Игнатию Тихоновичу (Левит, Числа, Второзаконие, Книги Царств, Книги Паралипоменон, Песни Песней) и
Российскому Библейскому Обществу (все остальные книги), данная версия была предоставлена сайтом
predanie.ru .
Стихи, которые вы недавно исследовали:
Стихи, которые вы недавно исследовали:
! «Кликните» по стиху для его исследования и Вы увидите:
6 вариантов перевода:
– русский синодальный,
– русский современный,
– русский («Радостная весть»),
– украинский (И. Огиенко),
– английский King James Version,
– английский American Standard
Значение слов-оригиналов (греческий и иврит)
Параллельные места Библии, связанные с выбранным стихом
Мои закладки
Для того, чтобы добавлять свои закладки на страницы Библии вам необходимо зарегистрироваться