|
|
Варианты 1-го перевода
(рус)
Синодальный
Современный
(eng)
King James
American standart
(укр)
Український переклад І. Огієнка
|
|
Варианты 2-го перевода
(рус)
Синодальный
Современный
(eng)
King James
American standart
(укр)
Український переклад І. Огієнка
|
|
1
|
І наказав він тому, що над домом його, говорячи: Понаповнюй мішки цих людей їжею, скільки зможуть вони нести. І поклади срібло кожного до отвору мішка його.
|
1
|
И приказал Иосиф начальнику дома своего, говоря: наполни мешки этих людей пищею, сколько они могут нести, и серебро каждого положи в отверстие мешка его,
|
|
2
|
А чашу мою, чашу срібну, поклади до отвору мішка наймолодшого, та срібло за хліб його. І зробив той за словом Йосиповим, яке він сказав був.
|
2
|
а чашу мою, чашу серебряную, положи в отверстие мешка к младшему вместе с серебром за купленный им хлеб. И сделал тот по слову Иосифа, которое сказал он.
|
|
3
|
Розвиднилось рано вранці, і люди ці були відпущені, вони та їхні осли.
|
3
|
Утром, когда рассвело, эти люди были отпущены, они и ослы их.
|
|
4
|
Вони вийшли з міста, ще не віддалилися, а Йосип сказав до того, що над домом його: Устань, побіжи за тими людьми, і дожени їх, та й скажи їм: Нащо ви заплатили злом за добро?
|
4
|
Еще не далеко отошли они от города, как Иосиф сказал начальнику дома своего: ступай, догоняй этих людей и, когда догонишь, скажи им: для чего вы заплатили злом за добро?
|
|
5
|
Хіба це не та чаша, що з неї п'є пан мій, і він, ворожачи, ворожить нею? І зле ви зробили, що вчинили таке.
|
5
|
Не та ли это, из которой пьет господин мой и он гадает на ней? Худо это вы сделали.
|
|
6
|
І той їх догнав, і сказав їм ті слова.
|
6
|
Он догнал их и сказал им эти слова.
|
|
7
|
А вони відказали йому: Нащо пан мій говорить отакі то слова? Далеке рабам твоїм, щоб зробити таку річ...
|
7
|
Они сказали ему: для чего господин наш говорит такие слова? Нет, рабы твои не сделают такого дела.
|
|
8
|
Таж срібло, що знайшли ми в отворах наших мішків, ми вернули тобі з Краю ханаанського. А як би ми вкрали з дому пана твого срібло чи золото?
|
8
|
Вот, серебро, найденное нами в отверстии мешков наших, мы обратно принесли тебе из земли Ханаанской: как же нам украсть из дома господина твоего серебро или золото?
|
|
9
|
У кого із рабів твоїх вона, чаша, буде знайдена, то помре він, а також ми станемо рабами моєму панові.
|
9
|
У кого из рабов твоих найдется, тому смерть, и мы будем рабами господину нашему.
|
|
10
|
А той відказав: Тож тепер, як ви сказали, так нехай буде воно! У кого вона знайдена буде, той стане мені за раба, а ви будете чисті.
|
10
|
Он сказал: хорошо; как вы сказали, так пусть и будет: у кого найдется чаша, тот будет мне рабом, а вы будете не виноваты.
|
|
11
|
І поспішно поспускали вони кожен свого мішка на землю. І порозв'язували кожен мішка свого.
|
11
|
Они поспешно спустили каждый свой мешок на землю и открыли каждый свой мешок.
|
|
12
|
І став він шукати. Розпочав від найстаршого, а скінчив наймолодшим. І знайдена чаша в мішку Веніяминовім!
|
12
|
Он обыскал, начал со старшего и окончил младшим; и нашлась чаша в мешке Вениаминовом.
|
|
13
|
І пороздирали вони свою одіж!... І кожен нав'ючив осла свого, і вернулись до міста.
|
13
|
И разодрали они одежды свои, и, возложив каждый на осла своего ношу, возвратились в город.
|
|
14
|
І ввійшли Юда й брати його до дому Йосипа, а він ще був там. І попадали вони перед лицем його на землю.
|
14
|
И пришли Иуда и братья его в дом Иосифа, который был еще дома, и пали пред ним на землю.
|
|
15
|
І сказав до них Йосип: Що це за вчинок, що ви зробили? Хіба ви не знали, що справді відгадає такий муж, як я?
|
15
|
Иосиф сказал им: что это вы сделали? разве вы не знали, что такой человек, как я, конечно угадает?
|
|
16
|
А Юда промовив: Що ми скажемо панові моєму? Що будемо говорити? Чим виправдаємось? Бог знайшов провину твоїх рабів! Ось ми раби панові моєму, і ми, і той, що в руці його була знайдена чаша.
|
16
|
Иуда сказал: что нам сказать господину нашему? что говорить? чем оправдываться? Бог нашел неправду рабов твоих; вот, мы рабы господину нашему, и мы, и тот, в чьих руках нашлась чаша.
|
|
17
|
А Йосип відказав: Далеке мені, щоб зробити оце. Чоловік, що в руці його була знайдена чаша, він буде мені за раба! А ви йдіть із миром до вашого батька.
|
17
|
Но Иосиф сказал: нет, я этого не сделаю; тот, в чьих руках нашлась чаша, будет мне рабом, а вы пойдите с миром к отцу вашему.
|
|
18
|
І приступив до нього Юда та й промовив: О мій пане, нехай скаже раб твій слово до ушей пана свого, і нехай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, як фараон.
|
18
|
И подошел Иуда к нему и сказал: господин мой, позволь рабу твоему сказать слово в уши господина моего, и не прогневайся на раба твоего, ибо ты то же, что фараон.
|
|
19
|
Пан мій запитав був рабів своїх, говорячи: Чи є в вас батько або брат?
|
19
|
Господин мой спрашивал рабов своих, говоря: есть ли у вас отец или брат?
|
|
20
|
І сказали ми до пана мого: Є в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат його вмер. І позостався він сам у своєї матері, а батько його любить.
|
20
|
Мы сказали господину нашему, что у нас есть отец престарелый, и младший сын, сын старости, которого брат умер, а он остался один от матери своей, и отец любит его.
|
|
21
|
А ти був сказав своїм рабам: Зведіть до мене його, і нехай я кину своїм оком на нього.
|
21
|
Ты же сказал рабам твоим: приведите его ко мне, чтобы мне взглянуть на него.
|
|
22
|
І сказали ми до пана мого: Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то помре той.
|
22
|
Мы сказали господину нашему: отрок не может оставить отца своего, и если он оставит отца своего, то сей умрет.
|
|
23
|
А ти сказав своїм рабам: Коли не зійде з вами наймолодший ваш брат, не побачите більше лиця мого.
|
23
|
Но ты сказал рабам твоим: если не придет с вами меньший брат ваш, то вы более не являйтесь ко мне на лице.
|
|
24
|
І сталося, коли ми зійшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому слова мого пана.
|
24
|
Когда мы пришли к рабу твоему, отцу нашему, то пересказали ему слова господина моего.
|
|
25
|
А батько наш сказав: Верніться, купіть нам трохи їжі.
|
25
|
И сказал отец наш: пойдите опять, купите нам немного пищи.
|
|
26
|
А ми відказали: Не можемо зійти.
|
26
|
Мы сказали: нельзя нам идти; а если будет с нами меньший брат наш, то пойдем; потому что нельзя нам видеть лица того человека, если не будет с нами меньшого брата нашего.
|
|
27
|
І сказав до нас раб твій, наш батько: Ви знаєте, що двох була породила мені жінка моя.
|
27
|
И сказал нам раб твой, отец наш: вы знаете, что жена моя родила мне двух сынов;
|
|
28
|
Та пішов від мене один, і я сказав: справді, дійсно розшарпаний він... І я не бачив його аж дотепер.
|
28
|
один пошел от меня, и я сказал: верно он растерзан; и я не видал его доныне;
|
|
29
|
А заберете ви також цього від мене, і спіткає його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу.
|
29
|
если и сего возьмете от глаз моих, и случится с ним несчастье, то сведете вы седину мою с горестью во гроб.
|
|
30
|
А тепер, коли я прийду до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, а душа його зв'язана з душею тією,
|
30
|
Теперь если я приду к рабу твоему, отцу нашему, и не будет с нами отрока, с душею которого связана душа его,
|
|
31
|
То станеться, коли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби сивину раба твого, нашого батька, у смутку до шеолу...
|
31
|
то он, увидев, что нет отрока, умрет; и сведут рабы твои седину раба твоего, отца нашего, с печалью во гроб.
|
|
32
|
Бо раб твій поручився за юнака батькові своєму, кажучи: Коли я не приведу його до тебе, то згрішу перед батьком своїм на всі дні!
|
32
|
Притом я, раб твой, взялся отвечать за отрока отцу моему, сказав: если не приведу его к тебе, то останусь я виновным пред отцом моим во все дни жизни.
|
|
33
|
А тепер нехай же сяде твій раб замість того юнака за раба панові моєму. А юнак нехай іде з своїми братами!...
|
33
|
Итак пусть я, раб твой, вместо отрока останусь рабом у господина моего, а отрок пусть идет с братьями своими:
|
|
34
|
Бо як я прийду до батька свого, а юнака зо мною нема? Щоб не побачити мені того нещастя, що спіткає мого батька.
|
34
|
ибо как пойду я к отцу моему, когда отрока не будет со мною? я увидел бы бедствие, которое постигло бы отца моего.
|
