|
|
Варианты 1-го перевода
(рус)
Синодальный
Современный
(eng)
King James
American standart
(укр)
Український переклад І. Огієнка
|
|
Варианты 2-го перевода
(рус)
Синодальный
Современный
(eng)
King James
American standart
(укр)
Український переклад І. Огієнка
|
|
1
|
І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,
|
1
|
И пришли те два Ангела в Содом вечером, когда Лот сидел у ворот Содома. Лот увидел, и встал, чтобы встретить их, и поклонился лицем до земли
|
|
2
|
та й промовив: Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й підете на дорогу свою. А вони відказали: Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці.
|
2
|
и сказал: государи мои! зайдите в дом раба вашего и ночуйте, и умойте ноги ваши, и встаньте поутру и пойдете в путь свой. Но они сказали: нет, мы ночуем на улице.
|
|
3
|
А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного і їли вони.
|
3
|
Он же сильно упрашивал их; и они пошли к нему и пришли в дом его. Он сделал им угощение и испек пресные хлебы, и они ели.
|
|
4
|
Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому від малого аж до старого, увесь народ звідусюди оточили той дім.
|
4
|
Еще не легли они спать, как городские жители, Содомляне, от молодого до старого, весь народ со всех концов города, окружили дом
|
|
5
|
І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!
|
5
|
и вызвали Лота и говорили ему: где люди, пришедшие к тебе на ночь? выведи их к нам; мы познаем их.
|
|
6
|
І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,
|
6
|
Лот вышел к ним ко входу, и запер за собою дверь,
|
|
7
|
і сказав: Браття мої, не чиніть лихого!
|
7
|
и сказал: братья мои, не делайте зла;
|
|
8
|
Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби... Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого.
|
8
|
вот у меня две дочери, которые не познали мужа; лучше я выведу их к вам, делайте с ними, что вам угодно, только людям сим не делайте ничего, так как они пришли под кров дома моего.
|
|
9
|
А вони закричали: Іди собі геть! І сказали: Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм! І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.
|
9
|
Но они сказали: пойди сюда. И сказали: вот пришлец, и хочет судить? теперь мы хуже поступим с тобою, нежели с ними. И очень приступали к человеку сему, к Лоту, и подошли, чтобы выломать дверь.
|
|
10
|
Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.
|
10
|
Тогда мужи те простерли руки свои и ввели Лота к себе в дом, и дверь заперли;
|
|
11
|
А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.
|
11
|
а людей, бывших при входе в дом, поразили слепотою, от малого до большого, так что они измучились, искав входа.
|
|
12
|
І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця,
|
12
|
Сказали мужи те Лоту: кто у тебя есть еще здесь? зять ли, сыновья ли твои, дочери ли твои, и кто бы ни был у тебя в городе, всех выведи из сего места,
|
|
13
|
бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його.
|
13
|
ибо мы истребим сие место, потому что велик вопль на жителей его к Господу, и Господь послал нас истребить его.
|
|
14
|
І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун.
|
14
|
И вышел Лот, и говорил с зятьями своими, которые брали за себя дочерей его, и сказал: встаньте, выйдите из сего места, ибо Господь истребит сей город. Но зятьям его показалось, что он шутит.
|
|
15
|
А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста.
|
15
|
Когда взошла заря, Ангелы начали торопить Лота, говоря: встань, возьми жену твою и двух дочерей твоих, которые у тебя, чтобы не погибнуть тебе за беззакония города.
|
|
16
|
А що він вагався, то ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.
|
16
|
И как он медлил, то мужи те, по милости к нему Господней, взяли за руку его и жену его, и двух дочерей его, и вывели его и поставили его вне города.
|
|
17
|
І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути.
|
17
|
Когда же вывели их вон, то один из них сказал: спасай душу свою; не оглядывайся назад и нигде не останавливайся в окрестности сей; спасайся на гору, чтобы тебе не погибнуть.
|
|
18
|
А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи!
|
18
|
Но Лот сказал им: нет, Владыка!
|
|
19
|
Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.
|
19
|
вот, раб Твой обрел благоволение пред очами Твоими, и велика милость Твоя, которую Ты сделал со мною, что спас жизнь мою; но я не могу спасаться на гору, чтоб не застигла меня беда и мне не умереть;
|
|
20
|
Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя.
|
20
|
вот, ближе бежать в сей город, он же мал; побегу я туда, - он же мал; и сохранится жизнь моя.
|
|
21
|
І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав.
|
21
|
И сказал ему: вот, в угодность тебе Я сделаю и это: не ниспровергну города, о котором ты говоришь;
|
|
22
|
Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім'я тому місту: Цоар.
|
22
|
поспешай, спасайся туда, ибо Я не могу сделать дела, доколе ты не придешь туда. Потому и назван город сей: Сигор.
|
|
23
|
Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.
|
23
|
Солнце взошло над землею, и Лот пришел в Сигор.
|
|
24
|
І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.
|
24
|
И пролил Господь на Содом и Гоморру дождем серу и огонь от Господа с неба,
|
|
25
|
І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.
|
25
|
и ниспроверг города сии, и всю окрестность сию, и всех жителей городов сих, и произрастания земли.
|
|
26
|
А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!...
|
26
|
Жена же Лотова оглянулась позади его, и стала соляным столпом.
|
|
27
|
І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.
|
27
|
И встал Авраам рано утром и пошел на место, где стоял пред лицем Господа,
|
|
28
|
І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...
|
28
|
и посмотрел к Содому и Гоморре и на все пространство окрестности и увидел: вот, дым поднимается с земли, как дым из печи.
|
|
29
|
І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.
|
29
|
И было, когда Бог истреблял города окрестности сей, вспомнил Бог об Аврааме и выслал Лота из среды истребления, когда ниспровергал города, в которых жил Лот.
|
|
30
|
І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боявся пробувати в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.
|
30
|
И вышел Лот из Сигора и стал жить в горе, и с ним две дочери его, ибо он боялся жить в Сигоре. И жил в пещере, и с ним две дочери его.
|
|
31
|
І промовила старша молодшій: Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.
|
31
|
И сказала старшая младшей: отец наш стар, и нет человека на земле, который вошел бы к нам по обычаю всей земли;
|
|
32
|
Ходи, напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька.
|
32
|
итак напоим отца нашего вином, и переспим с ним, и восставим от отца нашего племя.
|
|
33
|
І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
|
33
|
И напоили отца своего вином в ту ночь; и вошла старшая и спала с отцом своим: а он не знал, когда она легла и когда встала.
|
|
34
|
І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, і оживимо нащадків від нашого батька.
|
34
|
На другой день старшая сказала младшей: вот, я спала вчера с отцом моим; напоим его вином и в эту ночь; и ты войди, спи с ним, и восставим от отца нашего племя.
|
|
35
|
І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
|
35
|
И напоили отца своего вином и в эту ночь; и вошла младшая и спала с ним; и он не знал, когда она легла и когда встала.
|
|
36
|
І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.
|
36
|
И сделались обе дочери Лотовы беременными от отца своего,
|
|
37
|
І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.
|
37
|
и родила старшая сына, и нарекла ему имя: Моав. Он отец Моавитян доныне.
|
|
38
|
А молодша вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько синів Аммону аж до цього дня.
|
38
|
И младшая также родила сына, и нарекла ему имя: Бен-Амми. Он отец Аммонитян доныне.
|
